Історико-канонічна декларація

         Історична довідка християнізації України та становлення УАПЦ

 

40 – 70- рр. І ст. – апостольська місія апостола українського Андрія Первозванного на теренах Скіфії-Русі-України.

ІІ – ІХ ст. ст. – заснування і діяльність Скіфської єпархії (з подальшим, в ІУ ст., її входженням до складу Константинопольської Православної Церкви) на теренах Скіфії-Русі-України.

862 – 1721 рр. – заснування і діяльність Української (на момент заснування – Руської) Церкви з центром Митрополії у Києві, за правління блаженного князя київського Оскольда, з династії Кия, та святителя Фотія, патріарха Константинопольського у складі Вселенського патріархату.

988 – 989 рр. – проголошення християнства державною релігією за правління рівноапостольного Великого князя київського Володимира з династії Рюриків.

1721 рр. – насильницька, з порушенням канонів Вселенської Церкви Христової, без згоди Матері-Церкви – Константинопольської Православної Церкви, первинна Українська Церква була ліквідована (знищена) Московським царством (Російською імперією) та Російською Православною Церквою за правління царя-імператора Петра І.

1917 – 1921 рр. – піднесення народно-церковного руху в Українській Народній Республіці за відродження Української Церкви.

5 травня 1920 року – проголошення в Українській Народній Республіці відновлення Української Автокефальної Православної Церкви як незалежної помісної церкви.

14 – 30 жовтня 1921 року – проведення в Києві Першого Всеукраїнського Церковного Собору, що підтвердив автокефалію УАПЦ, проголошену Всеукраїнською Православною Церковною Радою 5 травня 1920 року, і зазначення в канонах УАПЦ, як одну з головних засад: «Українська Православна Церква є автокефальною, ніякому духовному урядові інших Православних Церков не підлегла, і сама порядкує своїм духовним життям за провідництвом Святого Духа». Протягом 1917 – 1921 років УАПЦ вже мала понад 1500 парафій і в кожній з них священників, 30 окружних церковних рад, 30 єпископів.

1930 – 1937 рр. – після ліквідації Української Народної Республіки московсько-комуністичним режимом, єпископат, духовенство і активні вірні УАПЦ були піддані жорстоким репресіям в УРСР, заарештовані, заслані і розстріляні. До початку 40-х років комуністично-радянським режимом СРСР та УРСР було повністю ліквідовано майже всі прояви УАПЦ та заборонено її діяльність.

1942 р. – єпископат Польської Православної Церкви, з благословення Вселенського патріархату, на чолі із канонічним архієпископом Полікарпом Сікорським висвятив канонічних ієрархів для відновленої Української Автокефальної Православної Церкви в Україні.

1944 – 1945 рр. – нова заборона комуністично-радянським режимом СРСР та УРСР діяльності Української Автокефальної Православної Церкви в Україні, та початок нових переслідувань і репресій проти її представників.

1945 – 1990 рр. – канонічно-церковна діяльність Української Автокефальної Православної Церкви у діаспорі (Європі, США, Канаді, Австралії).

1988 – 1990 рр. – піднесення народно-церковного руху за відновлення діяльності Української Автокефальної Православної Церкви в Україні.

5 – 6 червня 1990 р. – проведення Помісного Собору Української Автокефальної Православної Церкви в Києві, затвердження нової редакції Статуту УАПЦ і обрання Патріархом Київським і всієї України Мстислава Скрипника (1898 – 1993), раніше канонічно висвяченого митрополита УАПЦ в діаспорі.

7 вересня 1993 р. – обрання на Помісному Соборі УАПЦ в Києві Патріархом Київським і всієї України Димитрія Ярему, раніше канонічно висвяченого митрополита (на патріаршій кафедрі 1993 – 2000).

14 – 15 вересня 2000 р. – обрання на Помісному Соборі УАПЦ в Києві Предстоятелем УАПЦ і Блаженнійшим Митрополитом Київським і всієї України Мефодія Кудрякова, раніше канонічно висвяченого митрополита (на патріаршій кафедрі 2000 – 2015).

4 – 5 червня 2015 р. - обрання на Помісному Соборі УАПЦ в Києві Предстоятелем Української Автокефальної Православної Церкви Макарія Малетича з титулом Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України, раніше канонічно висвяченого митрополита.

Українська Автокефальна Православна Церква є історичною Православною Церквою в Україні яка зберегла історичну, догматичну, канонічну і єпископську єдність Українського Православ'я з Вселенською Церквою Христовою та на сьогодні проводить діалог з Українською Православною Церквою Київського патріархату і Українською Православною Церквою Московського патріархату про об'єднання і утвердження єдиної помісної Української Церкви за участі Матері-Церкви – Константинопольської Православної Церкви, та молитовно підносить під час богослужінь ім'я першоієрарха Вселенського патріархату, Всесвятійшого Варфоломія, архієпископа Константинополя - Нового Риму, Вселенського патріарха.

Під час Помісного Собору Української Автокефальної Православної Церкви, що проходив 4 – 5 червня 2015 року в Українському будинку в Києві, участь в його роботі, з вітальними словами, прийняли офіційні представники Української Православної Церкви Київського патріархату, Української Православної Церкви Московського патріархату та Української Греко-Католицької Церкви.